Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Особа скаржився на бездіяльність Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ щодо неповернення посвідчення водія, вилученого згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
Так, постановою суду позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн., на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Позивач покликався на те, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а постанова суду не була звернута до виконання у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» спосіб протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову та зазначили, що Управління патрульної поліції повідомило позивача, що постанови районного суду та апеляційного суду було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Верховний Суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги позивача.
Суд зазначив, що Порядок та підстави видачі посвідчення водія, у тому числі в разі його втрати та вилучення в зв`язку з позбавленням права керування, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія і допуску громадян до керування транспортними засобами».
Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами, проводиться після складення теоретичного і практичного іспитів. При цьому практичний іспит приймається екзаменаційною комісією на транспортному засобі тієї категорії, який був зазначений у рішенні суду про позбавлення права на керування транспортним засобом.
Особам, які позбавлені права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.
Вилучені посвідчення водія зберігаються в сервісному центрі МВС за місцем проживання особи, що позбавлена права на керування транспортним засобом.
Управління патрульної поліції листом повідомило позивача, що посвідчення водія передано до регіонального сервісного центру МВС для зберігання та після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені в неї документи.
У відповідності до бази даних НАІС МВС, відомості щодо позбавлення права керування транспортним засобом були внесені до бази в межах тримісячного терміну.
КАС ВС також зазначив, що частиною третьою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» установлено, що у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.
Приписами статті 317 КУпАП встановлено перелік органів, що виконують постанову про позбавлення спеціального права. Право на користування транспортним засобом, відповідно до законодавства належить до категорії спеціальних прав.
Згідно з частиною другою статті 222 КУпАП такими особами є працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні знання, відповідно до покладених на них повноважень.
Тому, суд касаційної інстанції визнав безпідставними доводи позивача про те, що виконання рішення у цьому випадку можливо тільки органами виконавчої служби (постанова від 03.09.2019 у справі № 640/21767/18).